Aproximaciones al léxico animalista en la enseñanza del español como lengua extranjera (un enfoque cognitivo-comparativo)
Palabras clave:
Zoónimo, Visión conceptual del mundo, Significados figurados, Pragmática, Enseñanza del españolResumen
El presente artículo está dedicado al análisis comparativo de los significados figurados del léxico animalista. Los zoónimos que directamente coinciden en su equivalencia en dos lenguas a menudo inducen a errores de comprensión y de traducción, cuando se emplean en significado figurado, tanto en la fraseología, como en el uso metafórico y simbólico de tales vocablos. Igualmente difieren en las situaciones comunicativas, donde su uso indirecto se distingue por las connotaciones que llevan y por los modelos de comunicación existentes en diferentes linguoculturas. La enseñanza de estos significados y situaciones es imprescindible para el dominio de la lengua extranjera cuando se precisa la creación de competencias, tanto lingüísticas como culturales.
Descargas
Citas
Арутюнова, Нина (1980): Метафорa в языке и тексте. Лингвистика и поэтика, Москва.
Башук, Наталія (2020). Фразеологізми із зоонімічним компонентом в німецькій та українській мовних картинах світу. Наукові записки Національного університету «Острозька академія»: серія «Філологія». Острог: Вид-во НаУОА, Вип. 9(77). pp. 200–203.
Карасик, Владимир (2002). Языковой круг: личность, концепты, дискурс. Волгоград: Перемена.
Вільчинська, Тетяна (2012). Мовна концептуалізація тваринного світу в українській фразеосистемі, Мова і культура. -. - Вип. 15, т. 3. Київ: Дім Бураго, pp. 145-150.
Доброльожа, Галина (2016). Етноконцепт жаба як відображенння народної свідомості та світобачення українця (на матеріалі фразеології середнього Полісся) Лінгвістика № 1 (34), pp. 60- 69
Доброльожа, Галина (2004). Образна парадигма фразеологізмів з компонентом "собака" Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка, Випуск 14, pp. 223-227.
Жайворонок, Віталій (2008). Українська етнолінгвістика, Київ: Дніпро.
Крижко, Олена (2008) Образно-номінативна та оцінна характеристика фольклорних зоосемізмів української мови, Вісник Запорізького національного університету : Серія “Філологічні науки” Запоріжжя : ЗНУ, pp. 114-120.
Левченко, Олена (2000). Фразеологічна символіка: лінгвокультурологічний аспект: монографія. Львів : ЛРІДУ наДУ.
Левченко, Олена (2004a). Атрибут, прототип, стереотип у фразеологічній картині світу. Мовні і концептуальні картини світу. Збірник наукових праць. – Київ. – № 10. – pp. 338-346.
Левченко, Олена (2004b). Стійкі атрибутні порівняння з компонентом-зоонімом (на матеріалі української та російської мов). Вісник Луганського педагогічного університету ім. Т. Шевченка. — Луганськ: Альма-матер,. — № 11 (79). — pp. 201 208.
Манакін, Володимир (2003). Мова і міжкультурна комунікація, Київ, Академія, 146 ст.
Садовей, Міхаєла, Бялик, Василь (2019). Фразеологічна картина світу vs. мовна картина світу в сучасній лінгвістиці, Науковi записки Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, Випуск 175 Серія: Філологічні науки, Кропивницький: Код, pp.112-115.
Ніколашина, Тетяна (2008). Зооморфізми в жарґонно-сленговій комунікації Eslavística Complutense, Nº 8, pp. 125-133.
Приходько, Анатолій (2008). Концепти і концептосистеми в когнітивно-дискурсивній парадигмі лінгвістики. - Запоріжжя: Прем'єр.
Руснак, Віта (2011). Зоосемічні фразеологічні одиниці як носії національно маркованої вторинної номінації Наукові записки Національного університету «Острозька академія»:серія «Філологія». Острог: Вид-во НаУОА, Вип.19, pp.329-336
Селіванова, Олена (2004). Нариси з української фразеології (психокогнітивний та етнокультурний аспекти), Київ–Черкаси: Брама.
Шепітько Світлана, Зензерова В. І (2018). Етнічна специфіка усталених порівнянь із зоонімами та фітонімами Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. № 37 том 3, ст. 47-52.
Шепітько Світлана, Пилипшанова К. (2018.) Лінгвокультурний аналіз символів в анімалістичних прислів’ях української й англійської мов. Науковий вісник Херсонського державного університету. Cерія «Перекладознавство та міжкультурна комунікація», вип. 2. pp. 196–200. Disponible en: URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvxdupmk_2018_2_41.
Corpas Pastor, Gloria (1996). Manual de fraseología española. Madrid: Gredos.
Coseriu, Eugeniu (1977). La creación metafórica en el lenguaje. En: El hombre y su lenguaje. Estudios de teoría y metodología lingüística. Madrid: Gredos, pp. 66-102.
Denis, Myriam y Matas Pla, Monserrat (2009). Para una didáctica del componente cultural en clase de E/LE. En: Miquel, L. y Sans Baulenas, N. (coords.) Didáctica del español como lengua extranjera. Madrid: Fundación Actilibre, pp. 87-95.
Echevarría Isusquiza I. (2023). Acerca del vocabulario español de la animalización humana. Círculo de Lingüística Aplicada a la Comunicación, n. 15, pp. 9-36. https://revistas.ucm.es/index.php/CLAC/article/view/88449
Ghezzi, Maddalena (2009). Las construcciones comparativas estereotipadas. Investigación sociolingüística sobre su uso y aplicación en la clase de ELE (Trabajo Fin de Máster).
Martín Zorraquino, Mª Antonia (1986). Sobre algunas expresiones fijas con nombres de animal en el español coloquial moderno. En: Estudios en homenaje al Dr. Antonio Beltrán Martínez. Zaragoza: Universidad de Zaragoza, pp. 1259-1263.
Miquel, Lourdes y Sans, Neus (2004). El componente cultural: un ingrediente más de las clases de lengua”. Red ELE: revista electrónica de didáctica: español lengua extranjera, n. 0. Disponible en: https://www.educacionyfp.gob.es/dam/jcr:944a0387-f1ca-4204-8c55-1575678f4fa8/2004-redele-0-22miquel-pdf.pdf
Mrhacová, Eva, Kouptsevitch, Olena (2004) Las comparaciones fijas basadas en zoónimos en checo, polaco, ruso y ucraniano modernos. Eslavística Complutense, n. 4 pp.153-163.
Ramirez Rodriguez, P. (2022). La fraseología pragmático-cultural: los zoomorfismos en español y ruso. Revista de Humanidades, n. 46, pp. 57-80. Recuperado a partir de https://revistas.uned.es/index.php/rdh/article/view/34195
Real Academia Española. Diccionario de la Real Academia Española (DRAE). Disponible en: https://dle.rae.es
Rojas Moreno, Wilson Eduardo (2019). La cultura popular para la enseñanza de español como lengua extranjera. Cuadernos de Lingüística Hispánica, n. 34, pp. 177-193.
Sanz Martin, Blanca Elena (2012). Polisemia de los zoónimos perro y gato: valores antitéticos Onomázein, núm. 25, Pontificia Universidad Católica de Chile Santiago, Chile,º pp. 125-137.
Sardelli, M.ª Antonella (2010). Los refranes en la clase de ELE1. Didáctica: Lengua y Literatura, vol. 22 pp. 325-350.
Seco Manuel, Olimpia Andrés, Ramos Gabino (2004) Diccionario fraseológico documentado del español actual: locuciones y modismos españoles. Madrid: Aguilar Lexicografía, 2004.
Serradilla Castaño, Ana (2000). La enseñanza de frases hechas: un método para integrar la cultura en el aula. En: Actas del XI Congreso Internacional de ASELE. Madrid: ASELE, pp. 657-664.
Словник Української мови. Академічний тлумачний словник (СУМ). Disponible en: http://sum.in.ua
Словник фразеологізмів української мови / [уклад.: В. М. Білоноженко та ін.]. Київ: Наукова думка, 2003. – 1104 с.
Suárez Cuadros, Simón José (2004). Semejanzas y diferencias de la percepción del significado de los nombres de animales bajo el punto de vista de dos culturas: rusa y española. Cuadernos de rusística española, n. 1, pp. 277-283.
Suárez Cuadros, Simón José (2006). Análisis comparativo de las unidades fraseológicas que incluyen un zoomorfismo en los idiomas ucraniano y español. Tesis doctoral, Universidad de Granada. Disponible en: http://digibug.ugr.es/bitstream/10481/1397/1/16540955.pdf
Szyndler, Agnieszka (2014). Zoomorfismos fraseológicos del español y del polaco un estudio contrastivo desde el punto de vista de la lingüística cultural. Katowice : Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego.
Verba, Galina (2005). La visión del mundo y la metáfora (un intento de enfoque contrastivo). Cuadernos de Rusística Española, n. 1, pp. 38-51
Wotjak, Gerd (2006). Las lenguas, ventanas que dan al mundo: el léxico como encruc,ijada entre morfosintaxis y cognición, aspectos semánticos y pragmáticos en perspectiva intra- e interlingüística. Salamanca: Universidad de Salamanca.
